Тематичний напрям 1.
Політико-правові проблеми розвитку суспільства
УДК 32.329
ПОЛІТИЧНА
РАДИКАЛІЗАЦІЯ ЧИ ПРАВИЙ ПОПУЛІЗМ, ЩО НАСПРАВДІ ВІДБУВАЄТЬСЯ У БОЛГРАРІЇ ТА
УГОРЩИНІ?
POLITICAL RADIKALIZATION OR THE RIGHT POPULISM, WHAT
ACTUALLY OCCURS IN BOLGARIA AND HUNGARY?
Бублик Олександр
Сергійович
Студент IV курсу спеціальності «Політологія»
Національного університету «Острозька академія»
Стаття присвячена проблемі визначення наслідків
підтримки правих у Болгарії та Угорщині. Здійснений аналіз щодо можливо появи
явища політичної радикалізації чи
правого популізму в угорському та болгарському суспільствах.
Ключові слова: політична радикалізація, правий популізм,
праворадикальні партії, правонаціоналістичні партії.
Статья посвящена проблеме определения последствий
поддержки правых в Болгарии и Венгрии. Проведенный анализ по возможности
появления явления политической радикализации или правого популизма в венгерском
и болгарском обществах.
Ключевые слова: политическая радикализация, правый популизм,
праворадикальные партии, правонационалистические партии.
Article is devoted to a problem of definition of
consequences of support right in Bulgaria and Hungary. The carried-out analysis
whenever possible emergence of the phenomenon of political radicalization or
the right populism in the Hungarian and Bulgarian societies.
Keywords: political radicalization, right populism, right
radical parties, right nationalist parties.
Постановка проблеми. Сьогодні
проблема появи у Європі нових
праворадикальних чи правих націоналістичних партій стала причиною багатьох
наукових дискусій стосовно того чи вони можуть загрожувати демократичним
країнам Європи. У країнах Західної та Північної Європи ця теза поки що не
підтверджується, зважаючи на останні події та наукові дослідження. Проте не
вивченим залишається поле зору країн Центрально-Східної Європи, де питання
підтримки правих націоналістичних та праворадикальних партій не на було такого розголосу, але
існують свої особливості. Підтримка правих націоналістичних та праворадикальних
партій може виражатися у двох вимірах: у
першому вимірі – наслідком підтримки правих націоналістичних та правих
радикальних партій є політична радикалізація суспільства у другому вимірі
наслідком є явище правого популізму. Тому я намагатимуся з’ясувати, який із
двох вимірів характерний для країн Центрально-Східної Європи?. Також потрібно
поставити питання про чинники, що зумовили той чи інший вимір у контексті
наслідків підтримки правих націоналістичних та праворадикальних партій.
Проблему
активізації правих та політичної радикалізації суспільств країн Західної Європи
досліджували науковці такі як Ван ден
Берг, який визначив базові чинники підтримки правих у Європейському союзі.
Проблематикою країн Центрально-Східної та Південної Європи вивчали такі
науковці як Ральф Мелзер та Себастінан Серафін, вони аналізували особливості
виникнення, поширення та діяльності правих націоналістичних й
праворадикальних рухів та партій, зокрема
в країнах У контексті аналізу праць цих науковці залишається невивченим аспект,
який полягає у тому, що є насправді наслідком активізації підтримки правих чи
це правих популізм чи політична радикалізація суспільства.
Мета статті: З’ясувати, що є результатом підтримки
правих політична радикалізація чи правий популізм у країнах Центрально-Східної
Європи (Болгарії та Угорщині).
Виклад основного матеріалу: Дослідження наслідків активізації підтримки
правих націоналістичних та праворадикальних партій у трьох обраних нами для аналізу країнах: Болгарії та
Угорщині, на першому етапі потребує окреслення концептуальних рамок, необхідно
з’ясувати за яких умов ми можемо
стверджувати, що наслідком підтримки праворадикальних чи правих
націоналістичних партій є політична радикалізація або правий популізм, що
стосується нашого основного дослідницького питання.
Політична
радикалізація – це широке поняття, під яким розуміють процес кардинальної зміни
ставлення суспільства до існуючої політичної системи. Політична
радикалізація є практичною ідеологічною
орієнтацією політики, метою якої виступає кардинальна зміна суспільства і
політичної структури засобами рішучих дій. Найбільш характерно виявляється в
кризові, перехідні періоди, коли виникає загроза існуванню, укладові та
традиціям визначених прошарків груп. Радикалізм – завжди опозиційний напрямок.
Більш того, це – опора найбільш твердої, радикальної опозиції, на відміну від
опозиції поміркованої – «системної», лояльної,«конструктивної». Як правило, він
відіграє в суспільстві дестабілізуючу роль, сприяє конфронтації політичних сил,
провокує поглиблення конфліктів, розбалансування системи керування. Але у
визначених соціально-політичних умовах радикалізм може сприяти критичному переглядові урядом свого
політичного курсу, перешкоджати нагромадженню негативної енергії усередині суспільства. Підставами радикалізму
можуть бути: по-перше, прагнення пригноблених прошарків населення змінити своє
соціально-політичне положення в суспільстві; по-друге, різні інтелектуальні
концепції, які критично ставляться до існуючих політико-культурних відносин і
вважають, що дана ситуація може бути змінена за допомогою політичних і
організаційних дій; і по-третє, бачення і визнання радикалізму як одного з
найбільш можливих і єдино правильних засобів виходу з реальної ситуації [2].
Тобто судячи із визначення політична радикалізація може загрожувати самому
політичному режимові. Також політична радикалізація повинна має під собою
основу у широкий підтримці прошарків населення, які є пригнобленні. Водночас
політична радикалізація повинна характеризуватися нестабільною ситуацією ц тій
чи тій країні. Отже умовами політичної
радикалізації можна визначити такі як: існування у суспільстві праворадикальної
політичної партії з підтримкою широких , яка забезпечить перемогу на виборах та
формування уряду; виникнення у суспільстві пригноблених прошарків
населення; політична радикалізація пов’язана із кризовим станом
суспільства: економічним, соціальним політичним; існує загроза стабільного
функціонування політичної режиму та демократичним цінностям і конституційному
ладу; конфліктні відносини між владою та суспільством; визнання
політичного радикалізму як єдиного засобу виходу із критичної ситуації.
Таким
чином, виокремленні умови слугують критеріями визначення існування у
суспільстві явища політичної радикалізації і вони будуть основними для аналізу
ситуації з підтримкою правих націоналістичних та праворадикальних партій в
Угорщині і Болгарії .
Правий
популізм явище, яке є наслідком використання праворадикальнми чи правими
націоналістичними партіями інструментів політичного популізму. Правий популізм
є нічим іншим як засобом, який використовується для звернення до широких верств
населення, апелюючи до їх суспільних
настроїв відносно їх проблем з метою отримання результативною електоральної підтримки.
В цьому аспекті існує головна відмінність від політичного радикалізму. На цьому наголошує також С. Погорельська, яка
зазначає, що правий популізм відрізняється як явище за багатьма параметрами від
консерватизму та політичного радикалізму [1]. Популістська складова полягає в
тому, що в соціальному плані партії, які
використовують цей інструмент звертаються до широких верств населення –
виборців, Іммігрантів вони не вважають народом. Відповідно гостро критикують
державну владу, яка нічого не робить для обмеження напливу іммігрантів,
звинувачують політичну еліту в низькому рівні патріотизму, корупції. Вони
підтримують ідеї сильної держави, але в контексті захисту від імміграції,
розвитку національної ідентичності. Спричинення виникнення пов’язане, на думку,
багатьох науковців із моделями фкнціонування демократії та складністю прийняття
політичних рішень, особливо це характерно для країн, де демократія перебуває на
етапі розвитку. Варто підкреслити і той факт, що вимкнення правого популізму
можливе в умовах функціонування коаліційного уряду, який часто йде на
непопулярні кроки для населення не пояснюючі свої дій, а партії, які
використовують правий популізм спрощують усі деталі, тому й отримують підтримку
електорату. Сучасний європейський популізм характеризується домінуванням
негативного, протестного спрямування. Предмет критики традиційний – корупція,
спотворення волі народу, турбота лише про інтереси правлячого класу і заможних
верств, економічні та соціальні проблеми, погіршення життєвих стандартів тощо.
Внаслідок цього можна виділити такі параметри правого популізму: критика
корупції та негативна оцінка дій уряду; наголошення на економічних та
соціальних проблемах у суспільстві, що призводить до їх широкому обговоренню та
критики уряду; погіршення життєвих стандартів життя громадян та
звинувачення у цьому правлячої політичної еліти; євроскептицизм та анти
глобалізація; негативне ставлення до іммігрантів національних чи етнічних
меншин.
Таким
чином, ці параметри допоможуть мені з’ясувати наявність чи відсутність правого
популізму. Проте ці параметри будуть служити способом вияву настрої суспільної
думки, тобто, якщо явища правого популізму існує то воно буде виявлятися у
громадській думці населення відносно важливості проблем, які турбують найбільше
за останні 10 років населення у Болгарії, Угорщини та Румунії. Для перевірки
цього твердження ми використаємо факторний аналіз, щоб виявити фактори, які
будуть включати в себе параметри правого популізму.
Для відповіді на питання щодо політичної
радикалізації у країнах Центрально-Східної Європи розглянемо ситуацію в
Угорщині. Згідно першої умови про існування у суспільстві проворадикальної
політичної партії з підтримкою широких мас населення, яка забезпечить перемогу
на виборах та формування уряду. За останні 10 років eгорська проворадикальна
партія «Йоббік» не вигравала парламентських виборів та не формувала уряд, як
свідчать останні виборчі цикли. Найбільшим успіхом є 2010 рік, партія набрала
16% голосів і стала третьою силою в парламенті, але не має суттєвого впливу на
прийняття політичних рішень [5]. Що стосується правонаціоналістичної партії
«Фідес», то вона хоч і має на сьогодні більшість у парламенті,отримавши на
останніх парламентських виборах 53,73% голосів, проте її функціонування не
відповідає умовам політичного радикалізму[5].У випадку цієї партії можна
говорити про правий популізм, оскільки партія порушує важливі національні
питання щодо формування мононаціональної держави та іммігрантів.
Наступна
умова існування політичного радикалізму – це
існування пригнобленого прошарку населення. Якщо поглянути на соціальний
зріз електорату політичної партії «Йоббік», то це у 50% випадків громадяни не
старше 20 років, які мають стабільний і високий соціальний статус, тому не можна вважати, що існує в угорському
суспільстві пригноблений прошарок населення [4]. Враховуючі електоральні успіхи
партії «Фідез», то такого прошарку апріорі існувати не може не по відношенню ні
до кого. В такому випадку водночас
відпадають такі умови як конфлікт між владою та суспільством, оскільки
легітимність урядів Угорщини була і залишається високою, зважаючи на високі
електоральні успіхи. Умова існування кризового стану суспільства створює деякі
неоднозначності, оскільки кризові явища в Угорщині мали великі наслідки, проте
якщо прослідкувати за останніми показниками безробіття, інфляції та бідності
порівнюючи її із динамікою підтримки правих, то немає спостерігається чіткої
залежності, оскільки як ми бачимо на графіку, що соціально-економічні показники
залишаються незмінними, а рівень підтримки правих зростає (Див графік 1.1)
Графік 1.1
Порівняння
динаміки соціально-економічних показників та рівня підтримки правих в Угорщині
Джерело:
Index mundi Hungary [Electronic resource] database. - Mode of access: http://www.indexmundi.com/hungary/. - Title from
the screen. European Election Database. Hungary [Electronic resource] - Mode of access:
http://www.nsd.uib.no/european_election_database/country/hungary/- Title
from the screen.
Що
стосується умови політичної радикалізації про загрозу існування політичного
режиму та конституційного ладу, то у випадку Угорщини, ні партія «Йоббік», ні
партія «Фідез» не спрямовують свою політичну діяльність на повалення
конституційного ладу чи відкидання демократичних принців відповідно до їхніх
програмних засад [7,6]. Таким чином, враховуючи аналіз усіх умов політичного
радикалізму та діяльності політичних партій «Йоббік» та «Фідез» можна
ствердити, що наслідком підтримки право радикальних та правонаціоналістичних
партій не є політична радикалізація, тобто тут потрібно говорити про правий
популізм, проте це потребує підтвердження про, що я розгляну пізніше.
Проаналізуємо ситуацію з можливістю існування
явища політичної радикалізації у Болгарії.
Згідно з першою умовою про існування право радикальної партії з широкою
масовою підтримкою, то для Болгарії єдина праворадикальна політична партія
«АТАКА» набрала на останніх парламентських виборах 7,3% голосів виборців, а на
попередній виборчій кампанії 9,4 % голосів [8]. Як ми бачимо
електоральна підтримка не є високою, що не відповідає першій політичного
радикалізму. Другою умовою політичного радикалізму є виникнення пригноблених прошарків населення.
Ця умова має певні особливості, оскільки електорат «АТКАКИ» підтримує партію
через відчуття незадоволення діями влади та існуванням проблеми турецької національної меншини. Проте, на мою
думку це лише штучно створена проблема
через праву популістичну риторику «АТАКИ». Тому друга умова теж не виконується.
Третя умова політичної радикалізації, яка пов’язана із кризовим станом
суспільства має свою специфіку, якщо проаналізувати дані соціально-економічних
показників та рівня підтримки правих, то
у 2009 році коли партія «АТАКА» уперше пройшла до парламенту можна
спостерігати деяку залежність між зі ростом підтримки правих та якими
соціально-економічними показниками як бідність та безробіття (Див. графік 1.2).
Графік 1.2
Порівняння
динаміки соціально-економічних показників та рівня підтримки правих у Болгарії
Джерело:
Index mundi Bulgaria [Electronic resource] database. - Mode of acces:
http://www.indexmundi.com/bulgaria/. - Title from the screen. European Election
Database. Bulgaria [Electronic resource] -
Mode of access: http://www.nsd.uib.no/
european_election_database/country/bulgaria/. - Title from the screen.
Таким
чином, у Болгарії не спостерігається вияву явища політичного радикалізму,
віднов дно до запропонованих умов його існування Тому у цій ситуації як і з
випадком Угорщини потрібно стверджувати, що
є загальна площина для існування явища правого популізму, яке
прослідковується у діях «політичної партії «АТАКА».
Отже, під визначенні умови політичної радикалізації
не потрапляє ні Угорщина ні Болгарія, що
може свідчити про наявність явища правого популізму, який привертає увагу
електорату та зберігає свою стабільну підтримку. Тому політична радикалізація є
дещо надуманим явищем, яке проявляє свої певні властивості у процесі до
найбільшого наближення до однієї з умов.
Для того, щоб з’ясувати чи насправді правий
популізм є наслідком підтримки правих у Болгарії та Угорщині ми використаємо
факторний аналіз, статистичний метод, який допоможе нам визначити фактори, які
впливають на виникнення правого популізму. Відповідно параметрами для нашого
аналізу виступатимуть параметри виокремленні мною щодо правого популізму, тобто
я досліджуватиму громадську думку у Болгарії та Угорщині з 2003 по 2013.
Якщо розглянути результати факторного аналізу
першого чергових проблем, які визначили для себе громадяни та рівень підтримки правих і рівень корупції
Угорщини, то можна виділити чіткі три латентні фактори, які приховані у
суспільній думці (див. таблицю 1.1)
Таблиця 1.1
Результати факторного аналізу для Угорщини
|
|
Фактори
|
||
|
1
|
2
|
3
|
|
|
Безробітття
|
-,746
|
-,660
|
,043
|
|
Економічна ситуація
|
,657
|
-,509
|
-,470
|
|
Інфляція.
|
-,055
|
,984
|
-,120
|
|
Державний борг
|
,994
|
,037
|
,077
|
|
Кримінал
|
,844
|
,447
|
,186
|
|
Імміграція
|
-,979
|
-,024
|
-,026
|
|
Соц. забезпечення
|
,764
|
-,473
|
,340
|
|
Євроскептицизм
|
-,911
|
,110
|
-,046
|
|
Корупція
|
,026
|
,920
|
-,373
|
|
Підтримка правих
|
-,260
|
,394
|
,837
|
Дані для
факторного аналізу були взяті із сайту Євробарометру: дослідження громадської
думки у ЄС. Eurobarometer . Public Opinion on the European Union [Electronic
resource]: report. – Mode of access:
http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/. – Title from the screen.
Перший
фактор демонструє нам, що факторі навантаження найбільше мають економічна
ситуація, державний борг, кримінальна ситуація у державі та соціальне
забезпечення. Проаналізувавши цей фактор ми можемо стверджувати, що його
складова відповідає правому популізму, оскільки описанні нами вище ситуації
використовують право радикальні та правонаціоналістичні партії в Угорщині і
відповідно це має наслідок у суспільстві, незважаючи на те, що вище описана
нами ситуація у державі є стабільною. До Другого фактор увійшли такі складові
як підтримка правих та проблемна ситуація з інфляцією у державі, що підтверджує
наше твердження про те, що наслідком підтримки правих у суспільстві складається
ситуація розвитку правого популізму. Водночас це підтверджує і третій фактор.
Таким чином, в угорському суспільстві внаслідок підтримки проворадикальної та
правонаціоналістичної партії, виникло явище
правого популізму.
Результати
факторного аналізу для Болгарії показали, що перший фактор
відображає, те що в суспільних настроях громадян найважливішими проблемами є економічна ситуація, стан із
інфляцією у державі, проблема державного боргу, соціальне забезпечення (Див.
таблиця 1.2).
Названі
проблеми є відповідають параметрам правого популізму. Водночас високе факторне
навантаження у чинник підтримки правих,
тому можна стверджувати про існування явища правого популізму в Болгарії. Також
цю тезу підтверджує другий фактор, де виділився чинник євроскептицизму, який
для Болгарії не є високим, проте ставка праворадикальних партій на явище
правого популізму зумовили підвищення актуальності проблеми євроінтеграції,
хоча це є ілюзією.
Таким
чином, правий популізм також притаманний для болгарського суспільства.
Підтримка право радикальних партій Болгарії
зумовила його виникнення, що й призвело до схильності пошуку ще більших
проблем у різних сферах держави для громадян Болгарії.
Таблиця 1.2
Результати факторного аналізу для Угорщини
|
|
Фактори
|
||
|
1
|
2
|
3
|
|
|
Безробітття
|
-,654
|
,533
|
,531
|
|
Економічна ситуація
|
,874
|
,402
|
,197
|
|
Інфляція.
|
,909
|
-,325
|
-,221
|
|
Державний борг
|
,747
|
,530
|
,328
|
|
Кримінал
|
-,304
|
,602
|
-,364
|
|
Імміграція
|
-,737
|
-,242
|
,063
|
|
Соц. забезпечення
|
,870
|
,338
|
-,117
|
|
Євроскептицизм
|
-,721
|
,615
|
-,104
|
|
Корупція
|
,468
|
,265
|
-,751
|
|
Підтримка правих
|
,675
|
-,107
|
,660
|
Дані для
факторного аналізу були взяті із сайту Євробарометру: дослідження громадської
думки у ЄС. Eurobarometer . Public Opinion on the European Union [Electronic
resource]: report. – Mode of access:
http://ec.europa.eu/public_opinion/archives/. – Title from the screen.
Висновки. Отже,
збільшення підтримки
правонаціоналістичних та праворадикальних партій не вплинули на
виникнення вища політичного радикалізму. Населення обраних для дослідження
країн не радикалізувалося, оскільки наявних причин для цього не було. Ти не
менше тому й не сприяли правонаціоналістичні та право радикальні партії
Болгарії та Угорщині через, що їхня основною метою була перемога на виборах або
як мінімальний варіант входження до структури парламенту. Ці партії часто використовували
риторику політичного радикалізму чи правого популізму, проте після звершення
виборів, вони ставали більш поміркованими, тому головним інструментом залучення
та утримання електорату залишався правий популізм, який активно
використовувався. Таким чином,
сьогоднішня ситуація у Болгарії та Угорщині поки що не може набути
нестабільного характеру, проте у майбутньому, якщо надалі правий популізм
розвиватиметься, то це може призвести до несприйняття громадянами будь-якої
політики уряду, яка на відміно від правого популізму є незрозуміло, що меж
зумовити утворення окремих радикальних груп.
Список
використаних джерел та літератури:
1.
Погорельская
С. «Вечно вчерашние»: правый популизм и правый радикализм в Западной Европе /
С. Погорельская // Мировая экономика и междунар. отношения. – 2004. – № 3. – С.
51.
2.
Радикализм
политический [Элетронный ресурс]. – Режим доступа: http://mirslovarei.com/content_pol/radikalizm-politicheskij-1293.html. – Название с
екрана.
3.
До
чого можуть призвести протести в Болгарії
[Електронний ресурс] // Тиждень. UA. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/World/86253. –
Назва з екрану.
4.
Jamie
B. Populism in Europe: Hungary B. Jamie,
J. Birdwell, P. Krekó, J. Benfield, G. Gyori // Demos. Some rights
reserved Magdalen House London, 2012. – issue №1. – 24-25с.
5.
European
Election Database. Hungary [Electronic resource] - Mode of
access: http://www.nsd.uib.no/european_election_database/country/hungary/. - Title
from the screen.
6.
Official
site of party Fidesz [Electronic resource] - Mode of access: http://www.fidesz.hu/hirek/. – Title from
the screen.
7.
Official
site of party Jobbik [Electronic resource] - Mode of access: http://www.jobbik.com/policies. –
Title from the screen.
8.
European
Election Database. Bulgaria [Electronic resource] - Mode of access: http://www.nsd.uib.no/european_election_database/country/bulgaria/. - Title
from the screen.
Немає коментарів:
Дописати коментар